Вечер

Ще нудиться земля, утомлена й нагріта,
Туманом дихає і день у ніч веде.
Зомліло сонечко, пішло спочити,
І білі зірочки, мов неслухняні діти,
Вискакують погратись деінде.
Шепочуться, про щось вечірні спраглі трави,
Росу чекають, що ось- ось впаде,
Все вистелить сріблястим покривалом,
І жаб’ячий невтомний хор, своє, гуде,
Купається зоря, що в річку впала…


Рецензии
Світланочко, дуже сподобалось!!!
Стільки красивих образів! Виразно та ніжно.
"І білі зірочки, мов неслухняні діти,
Вискакують погратись деінде." - умиляє.
"Що скоро упаде", може, " Що сріблом упаде", але й так гарно!
Щиро,
Таня

Татьяна Левицкая   17.01.2011 14:35     Заявить о нарушении
А там є:
"все вистелить сріблястим покривалом"...-
хай так. Дякую. З теплими побажаннями.
Світлана.


Светлана Жданова 1   17.01.2011 19:19   Заявить о нарушении
Светочка, да Вы правы, извините, что сразу не заметила.:)
В следующий раз буду более внимательна.:)
С наилучшими пожеланиями,
Таня

Татьяна Левицкая   18.01.2011 23:30   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.