Козаки навіть на службі,
Співали козацькі пісні.
Про долю, чоловічу дружбу,
Славою повиту у борні.
Про свою родину і коханих,
Як цвіте калина за селом.
Де пливуть над річкою тумани,
Розцвітає вишня під вікном.
Читає мати зморена молитву,
Просить Бога за синів вона.
Щоб надав їм сили на битву,
Бо у них щоденно йде війна.
У вирії подій, що відбулися,
З часів козацьких пом’ятаєм все.
Козаки за волю піднялися,
Всю правду й кривду час несе.
Нащадків треба долучити,
До перемог, поразок козаків.
Їм необхідно правду знати.
І щоб нащадок теж цього хотів.
Біль роками точить душу,
Про козаків не згадувати гріх.
Віддати шану, пам’ятати мушу,
Не забувати ми повинні їх.
Козацька доля
© Copyright: Борис Мохонько, 2010
Свидетельство о публикации №110051302680
Свидетельство о публикации №110051302680
Рецензии