Вертаюсь я... укр
Вертаюсь я на батьківський поріг,
Де думи сповивають серця біль,
Несуть в дитинство сонячних хвилин,
Де рута м'ята і веселий дзвін...
Потік річок чи то літа застиглі...
Коринка хліба тільки із печі...
І теплий погляд материнських лілій,
Що на подвір'ї, як і ми, зросли...
Вертаюсь по стежині, вже зарослій,
Полином,скупаним в нічній росі...
І гіркота його мені шепоче:
Ти всіх прости,-за все,за все прости...
І що б в моїм житті не відбувалось,-
На батьківський поріг вертаюсь знов,-
Бо, тільки там, велика щедра ласка,
Бо, тільки там, моя свята любов....
Свидетельство о публикации №110051206332