Хохлам. Юному Орлу Поплавському
Стара, як я, а пахне і цвіте,
Та не дістати ягодам до рота,
Бо кропива стіною скрізь росте.
Густа - густа, заввишки з мене ростом,
Потрогав педікюром - не глуха...
Ужалить - не впізнають фас і профіль -
Поїду в Київ подалі від гріха.
А вишеньок куплю на Бесарабці,
Базікам і пройдисвітам назло,
У схожої на мою маму бабці,
Поїм вишень - згадаю про село.
Дитинство босоноге бачу й досі...
Та пригадаю у ту саму мить,
Що сесія в моїх "орлят" на носі,-
Пора "капусту" братися косить.
*
Свидетельство о публикации №110051201736