Я бачив як вона страждала
В кутках її вже знає кожна тінь
І бачив як вона когось чекала
Чи то його, чи то свою журбу й світінь
Одна ходила поміж люди
За нею товпи бавились зірок
Одна ходила по казках усюди
Та їй лишився лише крок
Один лиш крок,одна лиш правда
І все вона без пам'яті сп’яніла від вина
І їй кохати б когось завжди
Та вона одна.. одна.. одна
Я бачив як вона страждала
Його нема, з сердець пороблені цвяхи
Та вона чомусь таки не знала
Що інший хтось за нею здатен йти
***
© Copyright: Антон Мартини, 2010
Свидетельство о публикации №110051104431
Свидетельство о публикации №110051104431
Рецензии