Ні! Не хочу я чути про чорних, блакитних…
Сонце виключно пестить живе помаранчем,
Хліб зростає з зерняток пшеничних та житніх,
Решта-штучне! Зі згодом-негода із плачем.
Хто шматує велику єдину країну,
Південь, Північ чи Схід, а чи то галичани?
Для людей чиє сонце лише Україна,
Яка користь життя руйнувати руками?
Інша справа "фарбований лис", що за владу
Матір рідну продасть щоб дістатися діжки,
За бажанням своїм обирає ту фарбу,
Яка вправно ховає брехню та крадіжки.
Озирніться пильніше праворуч, ліворуч,
Наш бомонд політичній, неначе Микита,
На шматки розтинає державу власноруч,
Аби тільки лишатися біля корита.
Н! Не хочу я чути про чорних, блакитних
© Copyright: Катя Андриенко, 2010
Свидетельство о публикации №110051002097
Свидетельство о публикации №110051002097
Рецензии