Я ненавиджу,коли
Мене ще мають за дитину.
Я ненавиду,коли
Мені зраджує людина!
Я ненавиджу, коли
;Про мене бреше хтось навколо,
Я ненавиджу усе,
Що просто йде собі по колу!
Я не така,як інші,
Я не сіра маса.
Так я пишу вірші,
Коли зніму гримасу!
Так я не плачу при знайоммих.
Та й при друзях також ні,
Я не насмілюсюсь сказати,
(Продовжити)
Коли є боляче мені!
Я не боюся правди.
Та правда не завжди!
;Я не схиляюся ніколи
Перед нікчемними людьми!
Мій ніс високо,ясні очі,
Я не чекаю доброти!
Та я в бій одиночний
Уже готова йти!
Я роблю все по волі,
Божій,а часом по своїй,
І кожне рішення моє,
Й не підляга розмовам!
Мені не страшна одинокість,
Бо довіряю лиш собі!
Я не чекаю того принца,
На білому чи чорному коні!
Часом буваю я холодна,
Часом і серце крижане,
Та так повірте,легше жити,
Хоча...і так все в небуття іде....
Ненавиджу!!!
© Copyright: Анна Литинская, 2010
Свидетельство о публикации №110050900723
Свидетельство о публикации №110050900723
Рецензии