Весняна наречена

Уквітчай мене, вітре, та вишневим цвітом,
Дивну наречену в біле одягни -
Хай зомліє січень, посміхнеться літом,
Поглядом своїм із-під сивини.

На заході сонця дві очеретянки
Хай весільну линуть аж у височінь...
Обережним рухом корегую лямки
Ліфа, і дивлюся в загадкову синь.

Подих мій жадано, як із чаші, пив,
Спраглий від життя в перці і тартарі...
І вишневим цвітом вітер нас кропив,
Зав*язавши в вузол наші очі карі...


Рецензии
Хай зомліє січень, посміхнеться літом,
Поглядом своїм із-під сивини.

Очень понравилось стихотворение!

Любовь Рунова   14.07.2010 12:25     Заявить о нарушении