Весняна наречена
Дивну наречену в біле одягни -
Хай зомліє січень, посміхнеться літом,
Поглядом своїм із-під сивини.
На заході сонця дві очеретянки
Хай весільну линуть аж у височінь...
Обережним рухом корегую лямки
Ліфа, і дивлюся в загадкову синь.
Подих мій жадано, як із чаші, пив,
Спраглий від життя в перці і тартарі...
І вишневим цвітом вітер нас кропив,
Зав*язавши в вузол наші очі карі...
Свидетельство о публикации №110050805104
Поглядом своїм із-під сивини.
Очень понравилось стихотворение!
Любовь Рунова 14.07.2010 12:25 Заявить о нарушении