Джерельна тінь розмови. Не тече.
Дочерпано до дна, до передсердя.
Намито золота з жили ночей
і випалено все, що спересердя...
Десь протікало щастя, але дір
нелатаних здавалось небагато.
Ми колами ходили по воді
і поверталися ходи набрати.
А вийде місяць із калюжних плес,
нехай стікає – аж намокне стуком
від передсердя й до душі небес
оте моє, що обіймали руки.
Джерельна тінь розмови. Не іде.
Не відсувається на мить, не тане.
Краде, мов Прометей, вогонь з грудей –
раниме, спалене, але кохане.
6 Травня 2010
Джерельна тiнь розмови
© Copyright: Юрий Лазирко, 2010
Свидетельство о публикации №110050606418
Свидетельство о публикации №110050606418
Рецензии
Я просто "плаваю" в твоих строчках, ЛЮ...Море удовольствия.
Ты ГЕНИЙ.
С лю,
Лемара Лемара 23.06.2010 14:09 • Заявить о нарушении
Ты ГЕНИЙ.
С лю,
Лемара Лемара 23.06.2010 14:09 • Заявить о нарушении
Очень рад, Лемара.
Не всем это стихо понравилось, но оно мне дорого своей прозрачностью :)
Спасибо, милая.
ЛЮ
Юрий Лазирко 23.06.2010 17:23 Заявить о нарушении
Не всем это стихо понравилось, но оно мне дорого своей прозрачностью :)
Спасибо, милая.
ЛЮ
Юрий Лазирко 23.06.2010 17:23 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.