Вже майже чверть століття, як бджоли не гудуть.
Як матері синів не зустрічають.
Як пам'ятають. Квітень. Двадцять шосте. Ніч.
Пустіе Прип'ять... Вулиці чекають..
Але ніколи..
Ніколи вже не буде свята.
У тій родині, де полюбляли так пісні.
Де сад вишневий, де біла-біла хата,
Стоіть самотньо в кленовій тіні.
Годинник лічить.Лічильник відраховує години.
Хвилин так мало.Пам'ять - назавжди.
Годиник лічить.Палає полум'я у вічність.
Хвилин так мало. Відбиток назавжди.
Вже майже чверть століття, як плаче наша Мати.
Як діти не сміються у садках.
Пустіє Прип'ять,плаче наша Мати.
I "Never more" цитую у рядках.
Never more
© Copyright: Алексей Седьмой, 2010
Свидетельство о публикации №110050606332
Свидетельство о публикации №110050606332
Рецензии