Олександр Блок. Через дванадцять рокiв. вибране
*8*
Що пам’ять зберегти намагається,
Пропадає у тлінних роках,
Та гарячим зигзагом здіймається
Повість ця, у нічних небесах.
Життя в попіл і наче все сказано,
Перша снами блукає любов,
Мов та скриня безцінна, пов’язана
Навхрест стрічкою в колір під кров.
Коли тиша світлиці б’є ранки
Під лампадой тужу від образ,
Синій привид померлой коханки
Над кадилами мрій повсякчас.
Свидетельство о публикации №110050403890