В корчмі живу, де стіл дубовий.
Я п’яний геть. Байдуже – все.
А моє щастя, мов підкову
У срібний дим табун несе…
На тройці злинуло, втонуло
У сніг часів, у даль віків…
І тільки душу розітнула
Імла срібляста з-під підків…
А темінь б’ють стожарів іскри,
Всю ніч освітлюють, мов день…
Дзвіночку під дугою тісно,
Про, що згубив, співать пісень…
І збрую в золоті яскраву
Всю ніч я бачу… чую я …
А ти душа… глуха… мов лава,
Вщерть… п’яна… п’яна і тужна…
Олександр Блок. В корчмi живу, де стiл дубовий
© Copyright: Анатолий Драбрезир, 2010
Свидетельство о публикации №110050403649
Свидетельство о публикации №110050403649
Рецензии