Сергiй Марков. Донькi
Світла по краям лише вона;
Там прозорий холод, подих стис,
Там душа моя. Не дійде лист.
Я льодинкой, краплей дощовою,
Лину над твоєю головою.
Не гукнути лише, що це я,
Донечко, любима, ти моя!
Свидетельство о публикации №110050304301