Сергiй Марков. Донькi

Глянь на хмарку. Бачиш, ген одна,
Світла по краям лише вона;

Там прозорий холод, подих стис,
Там душа моя. Не дійде лист.

Я льодинкой, краплей дощовою,
Лину над твоєю головою.

Не гукнути лише, що це я,
Донечко, любима, ти моя!


Рецензии