Гарячий вітер, сіллю горя,
Уста сьогодні не в’яжи!
Танцюючи на землю зорі,
Рожеві кидають ножі.
Комиш дзвенить в краях південних,
Де нашарована, мов біль,
Стікає у ставках студенних
Сльозами мармурова сіль.
З рожевевим і прогірклим пилом,
Вогненні змішані піски.
П’ють жар солончаковий виром,
Бурхливі річища-рядки.
Чи інше тут, хоч щось та значить?
Пожару вітер не спиня –
І пісня дика і гаряча,
Мов подих рижого коня.
Сергiй Марков. Гарячий вiтер
© Copyright: Анатолий Драбрезир, 2010
Свидетельство о публикации №110050304240
Свидетельство о публикации №110050304240
Рецензии