Ти плачеш, Маргарито,
Одна за всіх.
В стражданні рівно злито,
Кохання й гріх.
Прогнали полонянок,
Ланцет і страх.
Скривавлених пов’язок,
Що битих птах.
Бинтів лиха заграва,
Що степ в грозу,
Мов мертва риба плава,
Нога в тазу.
Хоч ти не гімназистка,
Не п’яний він.
Немов молитва чиста,
Уланів гнів.
Сьогодні смерть за ділом,
Діла – табак!
Важкий, мов парабелум,
Його кулак.
Закінчить нині знаю,
Божбу свою, -
Улан одною шпорою
Уже в раю.
І лікар спину згорбив,
Схилившись ниць, -
Сказав: - Домом жалоби,
Став дім блудниць.
Ти плачеш, Маргарито,
Стіка гроза.
І сяйво від карбіду,
Пече глаза.
Спішить шрапнель у гості,
Вікно горить, -
У ніч пов’язки жовті
Поїсть іприт…
Сергiй Марков. Госпiталь у веселому будинку
© Copyright: Анатолий Драбрезир, 2010
Свидетельство о публикации №110050304221
Свидетельство о публикации №110050304221
Рецензии