Я був у смерті в лещатах,
В краях, де немає води,
В пісках, де вічність на чатах
В місцях, де залізні льоди.
Та вірний праці і мрії,
Я скрізь намагавсь віднайти
І сіль, і руду, і надії,
До моря короткі шляхи.
Пізнав ескалатор і кліті,
Сталеві машини відчув.
… Немає в житті, що жаліти:
У пеклі я тільки не був.
Сергiй Марков. Я був у смертi в лещатах,
© Copyright: Анатолий Драбрезир, 2010
Свидетельство о публикации №110050304051
Свидетельство о публикации №110050304051
Рецензии