Сергiй Марков. Вже сивiю та мiж тим

Вже сивію… та між тим
Проміж нами мовлю я, -
Все пройшов – вогонь і дим,
Степи, ріки і моря.

Все пройшов, вогонь і дим,
Хижу льодяну зорю.
Став спокійним і простим, -
Рівним полум’ям горю.

До випадків давно звик,
Ти прийдеш не у ві сні.
Десять – мов вогонь гвоздик,
На моїм живуть вікні.

Доки вірить ще душа
І цілункам, і теплу, -
Квіткой ночі поспішай,
Поведи мене в імлу!


Рецензии