Останнiй лист фронтовика

Там свисти снаряду...
Тут трiск автомату...
I вибух позаду...
Остання граната...

Вже друг мiй загинув,
А iнший в шпиталi...
I, схоже, час сплинув...
Не буде медалi...

Ми йшли юнаками,
Та дехто вже сивий;
Руками, ногами
Б'ємося без сили.

Я рідну країну
Свою захищаю...
Останню годину,
Мабуть, коротаю:

Поранено важко,
Я це вiдчуваю,
I бiльше не страшно,
Бо й так помираю.

Прости, люба мати,
Пробач, наречена:
Тепер обiймати
Лиш землю свячену...

13.ХI.08.


Рецензии
КАТЮША,здравствуй!
Проникающие в душу стихи.
Особенно эти строки:
"Прости, люба мати,
Пробач, наречена:
Тепер обiймати
Лиш землю свячену..."
С ВДОХНОВЕНИЕМ!

Евгений Голоднов   10.05.2011 13:40     Заявить о нарушении
Сердечно благодарю, Женечка!

Катерина Радченко   10.05.2011 13:54   Заявить о нарушении