Останнiй лист фронтовика
Тут трiск автомату...
I вибух позаду...
Остання граната...
Вже друг мiй загинув,
А iнший в шпиталi...
I, схоже, час сплинув...
Не буде медалi...
Ми йшли юнаками,
Та дехто вже сивий;
Руками, ногами
Б'ємося без сили.
Я рідну країну
Свою захищаю...
Останню годину,
Мабуть, коротаю:
Поранено важко,
Я це вiдчуваю,
I бiльше не страшно,
Бо й так помираю.
Прости, люба мати,
Пробач, наречена:
Тепер обiймати
Лиш землю свячену...
13.ХI.08.
Свидетельство о публикации №110050303862
Проникающие в душу стихи.
Особенно эти строки:
"Прости, люба мати,
Пробач, наречена:
Тепер обiймати
Лиш землю свячену..."
С ВДОХНОВЕНИЕМ!
Евгений Голоднов 10.05.2011 13:40 Заявить о нарушении