О, що богам намученим насниться,
Як в серці віхола зайшлася дика,
Як доля спить у кліті, мов жар-птиця,
І Ангел смерті в спину диха?
Живем віками, що там миті зерня,
Життя творця – звичайна втрата,
А праця каторжна у нас натхнення
І рано дістає відплата.
Тернисті й радісні дороги
Країнами сліпучих ліхтарів.
Пророкування, сумніви, тривоги, -
Супутники поетів і богів.
Весь світ в душі – і блискавка, і глина,
Життя без смерті – камінь без оправи;
І я боюсь поручкатися з Гріном –
Він пророкує смерть мою від слави.
Сергiй Марков. Рукостискання Грiна
© Copyright: Анатолий Драбрезир, 2010
Свидетельство о публикации №110050206664
Свидетельство о публикации №110050206664
Рецензии