Віхола плаче циганською скрипкой.
Миле дівча із усмішкою-шулікой.
Погляд бентежить кольору неба?
Потрібно багато, занадто не треба.
Такі далекі і геть не схожі,-
Ти – весна, я студені пороші.
Юним – щастя, мені лише пам‘ять
В ніч снігову лиха віхолам‘ять.
Я не заласканий – буря, мов скрипка
Усміх твій, в серці віхола дика.
С. Есенин. Вiхола плаче циганською скрипкой
© Copyright: Анатолий Драбрезир, 2010
Свидетельство о публикации №110050206601
Свидетельство о публикации №110050206601
Рецензии