С. Есенин. Блузка в колiр неба. Очi бiрюза
Навіть краплі правди милій не сказав.
Мила запитала: «Віхола іде?»
Тепла груба й ліжко може підійде.
Відповім я милій: «Нині з висоти,
Хтось рукою квіти шле, немов листи…
Затопи ти грубу, ліжко розстели,
Віхоли й без тебе серце замели…»
Свидетельство о публикации №110050206560