С. Есенин. Вшквар, вшквар, гармошко, сум i скука

Вшквар, вшквар, гармошко, сум і скука.
Гармоніст пальці злив рікою.
Пий зі мною, паршива суко,
Пий зі мною!

Залюбили тебе, замизькали,-
Не втерпіть.
Що ти лупаєш синіми бризками?
Чи в морду бить?

На город тебе, за опудала
Лякать птахів.
До печінки мене замучила
З усіх боків.

Вшквар, вшквар, гармошко. Вшквар ще дрібнішого…
Пий, видро, більш.
Як на мене, цицьката ліпше… Бо…
Дурна любіш.

Між жінками тебе не перву…
Немало вас,
Але бачу таку ось стерву
Я вперший раз.

Чим біль більше, дзвінкіше,
Скрізь, поготів.
Я себе не заріжу, -
Геть! До чортів!..

Вашу туцту; собачу
Вже час забуть.
Моя мила, я плачу…
Даруй, не гудь…


- туцта – тічка.


Рецензии