Нині маю одну забаву:
Залихвацько-зухвалий свист.
Світ заживсь на недобру славу,
Непристойний, бач, я скандаліст.
Ой, яка ж бо смішна, дивна, втрата!
У житті смішних безліч втрат.
Сором – Бога в серці не мати,
Тужно – досі хрещуся не в лад.
Золоті і далекі простори!
Спопеляє життя цього бридь.
Непристойних скандалів мав море,-
Лиш тому, щоб палкіше горіть.
Дар поета – завжди не до ладу,
Злої долі тяжка печать.
Сніг троянди і чорну жабу,
Думав я на землі поєднать.
Та нехай не збулись, не вдалися,
Дні рожево-тривожних надій.
Як в душі чорт на пекло спромігся,-
Значить, ангел також у ній.
За це, - тьмяні веселощі в днині,
Ідучи в інший край за рікою.
Я бажаю в останній хвилині
Попрохати хто буде зі мною,-
Щоб за всі ці гріхи, що, мов гирі,
За безвір‘я,.. а ще благодать…
На Русі покладіть мене в мирі
Під іконами помирать…
С. Есенин. Нинi маю одну забаву
© Copyright: Анатолий Драбрезир, 2010
Свидетельство о публикации №110050206440
Свидетельство о публикации №110050206440
Рецензии