С. Есенин. У сяйвi пурпуровiм, над ставом слiд зор
Дзвінко, аж заходяться, плачуть глухарі.
…………………………………………….
…………………………………………….
Знаю, вийдеш ввечері, нишком за село
Місце під копицями, щастя віднайшло.
Зім‘ята цілунками, ніжна і хмільна,
П‘яному від радощів, осуду нема.
І нехай заходяться, плачем глухарі
Є тужні веселощі в пурпурі зорі.
Свидетельство о публикации №110050206396