М. Лермонтов. Смiло вiр у все, що вiчне,

Анатолий Драбрезир
Сміло вір у все, що вічне,
З краю в край непересічне,
У минуле й те, що буде,
У брехню, що завжди всюди.

Серце молоде з-за хмари,
Віднайде палке до пари.
У розлуку й зустрічання, -
Ти порадь йому мовчання.

В світі все дрібніше стало:
Є надії – щастя мало;
І не тлін гірка розлука:
Те – блаженство, інше – мука.

Якщо щастя цінував ти,
Пощо його паював ти?
Чом не жив в пустельній днині?
Пам‘ять нагадала нині?


© Copyright: Анатолий Драбрезир, 2010
Свидетельство о публикации №110050206234
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Анатолий Драбрезир
Рецензии
Написать рецензию
что-то непонятно - о чем здесь?

Валерий Линник   02.05.2010 19:18   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Вечное - всегда непонятное...
Но стих Михаила Лермонтова красивый.
Вот и поддался соблазну...

Анатолий Драбрезир   02.05.2010 20:29   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Анатолий Драбрезир