В просторах вічності мій шлях,
Де час у хвилях застигає.
І що завгодно там буває,
Бо межам, місця там нема.
Там можна до зірок злетіть,
Та пестити долонью Сонце,
Або, поринути в блакить,
Небес шукаючи безодню
Тут вільнй ти,
В своїх думках
Знайдеш ти Мрій забутий обрій,
Де, не в злічених кольорах,
Дитячіх снів, ласкавий подих.
Веселки посмішка жива.
І спокій місячної ночі,
Яка дарує ту любов,
що серце, нескінченно хоче.
В натхненні хвиль,
Живе душа.
Творіння вітер у вітрилах,
І віра,що дарує крила.
Як оберіг, Любов твоя!
кресень 7516 леты от С. М. (иль июль 2008 г. от Р-ва Х-ва)
М й шлях
© Copyright: Радогощ-Максим Харитончук-Моисее, 2010
Свидетельство о публикации №110042909449
Свидетельство о публикации №110042909449
Рецензии
