Ти знову запитала, чом так стало

Ти знову запитала, чом так стало?
Ти знову дорікаєш, що навкруг цієї мови мало?
Я відповів, що так повинно бути, коли правителі бубнять
І день і ніч про це - народ не хоче більше чути.

Скажу тобі я прямо і відверто, щоб пам’ять у людини
Про прекрасне стерти "Все в этом средства хороши"
Хіба не милі для душі Толстой і Пушкін, і Некрасов
Ахматова, Джек Лoндон, Буссенар -

Їх твори і думки для нас - безцінний дар
То ж хіба можна поділити всіх людей
На добрих та поганих лише за те, що брак у них ідей
До мови та чиїхось забаганок?

Я счастлив  говорить на языке поэта,
Воспевшего жизнь пахаря,села,березы красоту и запах лета.
Милы и дороги  не только строки о рассветах…
Я помню шум и гул, как в улье посредине лета-

Шум  звонких, мелодичных  голосов - народов не имеющих оков!
Людей счастливых и веселых,
Оставивших аулы, села , свои большие горда, чтобы приехать вновь сюда
Сюда в Москву к ВДНХ.І на Хрещатик в місто Київ.

Провідати Дніпро, Андрієвський, Софію
Де все це те?Коли ще буде?Тепер нам кажуть – вороги!
А може  вороги  нам  браття?
А хитрий хтось між нами розпалив багаття недовіри.

Бо дуже хтось не хоче поміж нами миру!
Не хоче дзвінкої юрби, щоб по Хрещатику снувала
Щоб всіма мовами пісні на березі Дніпра співали.
Не хоче , щоби ми самі собі  всі гідну долю обирали.
                18.11.2008