Сергей Плышевский. Шипела кобра...

(оригинал)

***

Шипела кобра, до земли
из цепких рук свисая на пол,
и посетители могли
смотреть, как яд на блюдо капал,
последний миг, и ярость глаз,
исчезла, напоив молчаньем,
сверкнул ещё жестяный таз
и зелень, пахнувшая в чане...
и полстакана крови мутной
разбавив водкой, пили вкруг,
и мясо кобры в миске супной
и воздух - жарок и упруг,
всё в ход - китайский ресторан,
и мандарин в тройных пижамах,
и жизнь - достойная игра,
пока в ней есть кого ужалить...

(перевод на украинский)

***

Шипіла кобра, до землі
із рук чіпких сягнувши долу,
і гості бачити могли
як трунок капає спроквола,
остання мить, і лють очей,
зникала, напоїв мовчанням,
ще таз блищав через плече
і зілля, що пахтіло в чані..
на півстакана в тьмяній крові
розвів горілку, всі пили,
і м'ясо кобри в мисці новій
й повітря – із жаркої мли,
все в хід - китайський ресторан,
і мандарин в товстих піжамах,
й життя – в тім разі гідна гра,
коли в ній є кого ужалить…