Повільно схиляється сонце,
Що випило роси,
Степи пройняло до пекучості –
Сохнуть дзвінкі ковили,
І вітер південний
Небоязко звістку приносить:
«То літо згорає
І соняхи гне до землі».
Схвильовано серце заб’ється,
А бабине літо
Проллється сльозою,
Заплутає ночі і дні в свої павутелі,
Зробивши ледь видимі міти,
А дні прудконогі,
Що вершник на спритнім коні.
Повiльно...
© Copyright: Надежда Кошель, 2010
Свидетельство о публикации №110042508604
Свидетельство о публикации №110042508604
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.