мені перечить лише одна річ,
вона мене кидає наче в піч...
горю я полум'ям червоним
моя душа і серце становляться неначе у полоні.
руде волосся поїдають іскри,
як у дитинстві кавові іриски.
і плоть мою з середини роз'їдає вогонь
і все ж таки забирає мене у полон...
у той полон, що створила я сама,
виходить, що у мене така карма.
можливо хтось мене врятує,
та все ж вогонь в мені панує.
якщо вже хто знайдеться,
то ніколи від мене не відірветься!...
лише ця людина зможе полум'я згасити
і водою мене окропити.
згасне полум'я в мені,
і виростуть червоні пелюстки.
душа розквітне
і мине
і більш ніколи не спалахне...
полум я всередин
© Copyright: Загнутые Уголки Страниц, 2010
Свидетельство о публикации №110042501057
Свидетельство о публикации №110042501057
Рецензии