Про курортну зраду
Розкажу я вам про горе
І любов мою гірку,
Як сгадаю синє море
Й замок з мокрого піску.
Рочків мала три тоді
Та ще й половина,
Він мав п'ять і був смішний,
Як мала дитина.
Вже для мене будував
На піску будинок,
Півника на дах чіпляв,
Це,-казав,-будильник.
Я робила пиріжки,
Пасочки ліпила,
Й гірко плакала,
Коли все це хвиля змила.
Цілий рік прийшлось мені
Зустрічі чекати,
Але він мене забув,
Не схотів гуляти.
Рік тому уважний був,
Потім -не впізнати.
М'яч ногою підштовхнув,
Та й побіг ганяти.
==================
Вже в минуле відійшла
Радість тих заглядин,
Отака любов була
Арсеньки та Влади.
Свидетельство о публикации №110042406534