На березі озера ростуть прекрасні квіти,
Флора і фауна цього місця вражає своєю красою,
І я плачу од щастя - ніде правди діти,
Це все найкраще - тут би все життя простояв.
Кажуть(кажу), що рай - це колиска вічності,
А що насправді є вічним? - цей берег.
Коли людина чимось засмучена, пригнічена,
Не треба ліків,- хай лиш погляне на озера.
І сум розвіється, як і туга по чимсь нікчемнім,
Ці очі правди очищають тебе, як сповідь,
Ти розумієш, що не все в житті даремно,
Не мозок - се тобі душа говорить.
Озера
© Copyright: Максимилиан Бонд, 2010
Свидетельство о публикации №110042307901
Свидетельство о публикации №110042307901
Рецензии