Виршык про душу укр. язык
І я втратив навіки обійми моєї коханої ластівки
А може ковалик мого серця;
Її кохання було наче розкішна вітка Танаїсу у спекотну днину
Що дарує відпочинок подорожньому
Та лишень задрімаєш на мить, і тінь яка щойно до себе манила
Разом із подихом вітру вже далі летить.
Свидетельство о публикации №110042307763