Сльоза дощу по склу стікає
І знову холодно в душі.
І йде життя, немов тікає.
І очі в дзеркалі сумні.
Мовчить забутий телефон.
Ніхто не чує це зітхання.
Якийсь це дуже дивний сон -
З тобою наше спілкування.
Не розумію вже нічого,
Але без тебе все не так.
Не хочу бачити нікого,
Окрім тебе. Де ти? І як?
20/02/2010
Сльоза дощу...
© Copyright: Юля Григорчук, 2010
Свидетельство о публикации №110042200874
Свидетельство о публикации №110042200874
Рецензии