Антимайдан. Заблукана вовчиця з лицем вивци

АНТИМАЙДАН. Заблукана вовчиця з лицем вівці.

Велична, щира галичанка
Обрала табір, як базальт,
Втиснути щоб, немов тачанка,
Кабмін вкатати у асфальт.
І ось - новини в нових жертвах,
В них Герман бачить лиш піар
І два раз вставать до мертвих -
Великий в рейтинзі навар.
А там впаде з коня прем'єрка,
Розірветься жокейки шовк
І кроликів із теми "Ширка"
Ймовірно з'їсть самиця-вовк.

Зловтіха Ганни - безкордонна,
Летить у прірву все, мовляв,
Оса в розмові - безпардонна,
Встрявуча в мові, мов сто гав.
Тобе навчили слів облесних?
І ти ведешся, як Бурбон?
Хапай на суд міністрів чесних,
Або народжуй свій закон:
-Пущу в народ монет з бюджету,
Любіть за це лице моє,-
Юрба хапає ту монету,
Єхидна, сміючись, плює.

Позиція її патрона
І він зробив її ясну:
-Дави, щоб не пройшла й ворона,
Десанту БЮТному - війну.
А недоторків - не чіпати,
Хороший вовк - не на даху,
Обгін усіх! Які дебати?
Могём, хоч рильце і в пуху.
Війну планують генерали
І з ними Ганна - ротний дзот.
Таким, що орден ротом брали,
Імперський Вітя клав би в рот.

Ключові слова: Вовк і віварій,
Зловтіха плюс, Під дахом Віті.