І все це не дуже вперше,
І вкотре не дуже вірно,
Бо ми паралельні прямі,
Тож правильно - не перетнутись.
Але вже пліч-о-пліч з тобою,
Свій сором приспала настирно,
В атракції губи німі.
Ти просиш мене роздягнутись.
Не знаю,котра година.
І, навіть, не знаю, котра
В твоєму я ліжку жінка.
Напевно, і сам не знаєш.
Та я саме та людина,
Що звикла без жалю і гордо,
А тут розпливаюсь в підстінках,
Коли ти мене роздягаєш.
все це не дуже вперше
© Copyright: Альдер, 2010
Свидетельство о публикации №110042201558
Свидетельство о публикации №110042201558
Рецензии