Дойти до края казалось близко,
Кажется, только коснуться рукой
Вот уже птицы пролетели низко
В тот край, что за жизни рекой.
Снова старые осыпались листья,
Где-то там на самом краю
Где-то пишутся жизни страницы
Что все вместе сложат судьбу.
Только те, кто был там однажды,
Не забудет его навсегда
Только тот, изнемогший от жажды
Не умрет, не увидев огня.
Где-то там сомкнут небосклон,
И вечных небес качнулись купола
И жизнь как будто станет сном
И началось все с белого листа..
Однажды вернувшись будто оттуда
Увижу жизнь на нервах, на пределе
Увижу ее как розовое только чудо,
Что все играет светом или тенью.
21.04.10
Итог былому
© Copyright: Екатерина Митина, 2010
Свидетельство о публикации №110042108763
Свидетельство о публикации №110042108763
Рецензии
Коли нам важко, Світ здається надто складним...
Але він настільки простий, що нам інколи важко це усвідомити!
Коли нам легко, Світ здається надто простим...
Але він настільки складний, що нам інколи важко в це повірити!
Людині завжди добре, коли не надто важко і не надто легко...
Тоді Людина щаслива, а Світ зрозумілий!
Щастя Вам!
З теплом,
Миколай.
Николай Цупренко 25.04.2012 17:12 • Заявить о нарушении
Але він настільки простий, що нам інколи важко це усвідомити!
Коли нам легко, Світ здається надто простим...
Але він настільки складний, що нам інколи важко в це повірити!
Людині завжди добре, коли не надто важко і не надто легко...
Тоді Людина щаслива, а Світ зрозумілий!
Щастя Вам!
З теплом,
Миколай.
Николай Цупренко 25.04.2012 17:12 • Заявить о нарушении