Троянди, тобою даровані,
В мене досі лежать засушені.
Нашим березнем зачаровані
Чомусь знову розстатися змушені
І тобою до мене вже пройдено
Кілометрів незлІчену кількість.
Ну а мною не так багато,
Головне - щоб було хоч скількись.
Стільки мною тобі пробачено
Вчинків, не вартих образи.
Нетерпимість - моя хвороба,
Нестримна, цупка зараза.
Та, на диво, я вдячна ранам,
Що не втомлюються боліти,
Бо, можливо, тоді б не знала,
Як важливо тебе любити.
кiлометри
© Copyright: Без Лишнего, 2010
Свидетельство о публикации №110042107325
Свидетельство о публикации №110042107325
Рецензии