У русяве волосся рожевою ниткою
Вплети мені щастя, і краплю надії...
І може піду я між люди сиріткою,
Та подихом тво'їм наповнені вії...
Піду, і в поділ я збиратиму зорі...
Для себе й Когось, хто в думках заблукав...
Й стікатимуть краплі солоно-прозорі
Зі щік. В душу біль завітав.
І що б могло значити серце розбите?
Що Хтось не побачив смутку в очах...
Що в усмішці фальшу Хтось не помітив...
Чи те, що все більше отруює страх?
У русяве волосся блакитною ниткою
Вплети безметежність і спокою краплю.
Залишусь на вік тут, нехай і сиріткою,
В полон мого Когось назавжди потраплю.
нитки у волоссi
© Copyright: Без Лишнего, 2010
Свидетельство о публикации №110042107311
Свидетельство о публикации №110042107311
Рецензии