Ос нн й сонет
Заснули в мареві думки, зібравшись вкупу.
Осінньо-жовте одягли поля намисто
Побачишь клаптик літа в небі,
лише крізь лупу.
Сьогодні вітер заспіває тобі одному.
Розріже блискавка мечем вчорашні хмари.
Пусті проспекти у журбі стоять в брудному.
Бездушні в просторі машин пливуть примари.
Сховала осінь ліхтарі надні в калюжі
І не стихае телефон, зроблю на вібро.
Збираю погляди людей пусті, байдужі.
Серця зустрічних восени-холодне срібло.
Свидетельство о публикации №110042105253