на зупинці громадського транспорту,
чи тролейбусу, чи то трамваю,
між похмурих облич прохожих,
я тебе лиш коханий шукаю
сірі люди й життя моє сіре,
іде дощ! І мені не сховатися,
все шукаю кохання єдине,
серед великого народного галасу,
я не бачу тебе, я лиш чую цей гомін,
сірі люди ідуть і я чую це стогін,
я не можу знайти, а можливо не хочу,
я боюсь темноти, й часто плачу…щоночі
я шукаю тебе, поможи мені Боже,
сірі очі знайду і кохання поможе,
я знайду й не віддам, буду щиро кохати,
і ніколи не дам своєму серцю страждати..
***
© Copyright: Анна Бельке, 2010
Свидетельство о публикации №110042005071
Свидетельство о публикации №110042005071
Рецензии