Хохлам. Положила мене мати...
На край печі спати,
А сама пішла втопилась,
Щоб горя не знати.
А я - мельк униз до долу,
І тепер не ходжу в школу.
Кажуть: "Нічого ходити,
Раз голівоньку забито!"
Та, як мавсь малим горлати,
Научився я співати.
І, хоч в мене мозги хворі,
Є найкращім я у хорі.
Як затягну "Козаченька",
Що в похід рушає,
Так у наших односельців
Серце завмирає.
Стоять плачуть, мов дитина,
Що десь загубилась,
Наче свійськая тварина
Від стада відбилась.
І вгощають: хто оладком,
Хто виносить грушу,
А тому я дуже ладно
Виводити мушу.
Живу собі, одинак,..
Я ж і не ледащо,
А що розуму нема -
Може, воно й краще.
*
Свидетельство о публикации №110042002959
- Чому на Канары я з нэй нэ литаю,
Чому мы нэ йиздэмо з нэю до Крыму,
А Стась зи своею подалысь до Рыму...
Александр Купидон 20.04.2010 13:07 Заявить о нарушении