Біля віконця сивий промінь,
То місяць дар свій посила.
В моїй кімнаті теплій, сонній
Луну сонату награва…
Я уявляю небо сине,
І сонце, свіжий вітерець,
На полі притаївся нині
Маленький жвавий горобець.
Він має серце сильне, горде
Як той орел, ще молодий
Як голуб ніжний , немов би ,
Відважний, норов вороний.
Така хоробра, добра пташка,
Він провідник в моєму сні.
У світі він мала комашка.
Натхнення та думки в мені!
Лечу за ним на крилах ночі
Він проведе мене у край
Де я, розплющуючи очі,
Побачу свою музу, рай…
У ранку різко я прокинусь,
Одразу ж сяду за мольберт.
Водою й красками умиюсь,
Згадаю свій нічний сонет!
пров дник натхнення
© Copyright: Юлия Заярная, 2010
Свидетельство о публикации №110041906262
Свидетельство о публикации №110041906262
Рецензии
Простите, но - "луну сонату"?Наверное місячну.И в конце - "красками".
Фарбами.
Простите ещё раз, успехов
Михаил Бордонос 19.05.2010 17:04 • Заявить о нарушении
Фарбами.
Простите ещё раз, успехов
Михаил Бордонос 19.05.2010 17:04 • Заявить о нарушении