…У білих вишиванках абрикоси
До неба проcтягнули пружні віти.
І дух п’янкий із квітів медоносних
У вікна ллє бешкетник - зайда-вітер.
Гудуть джмелі басово-діловито,
Нектар збирають бджілочки коштовний.
Душа у світло сонячне сповита
Щем відчуває, словом невимовний.
Павич-метелик крильцями тріпоче,
Немов на мигах шле мені послання,
Що тихо, десь у далині, шепоче
Моє ім’я любов моя остання.
І клен в зелено-жовтих балабонах
Суцвіть коштовних, наче в пекторалі,
Мов паламар, що виграє на дзвонах,
Думки сумні жене в далекі далі…
2010
Абрикоси пiд вiкном
© Copyright: Александр Зубрий, 2010
Свидетельство о публикации №110041903544
Свидетельство о публикации №110041903544
Рецензии