Ми п’ємо каву, цю гарячу та смачну,
Я знаю точно, біля тебе знов засну,
Не хочу покидати я тебе,
Не хочу щастя залишати я своє…
Ти знов сумний, бо важко тобі дуже,
Ти випий кави, і усе пройде,
Я знаю, що тобі я не байдужа,
І знаю, що кохання не піде.
Не зумію я забути це кохання,
Воно світле, і на все життя,
Може хтось і поцілує зрання,
Але знай, що ти лише моє життя
Ти мій принц, ти ангел, а не демон,
Ти ведеш мене, а я йду за тобою,
Мій коханий, сонце моє ясне,
Я навіки залишаюся з тобою.
кава
© Copyright: Анна Бельке, 2010
Свидетельство о публикации №110041803998
Свидетельство о публикации №110041803998
Рецензии