На небі зоренька зійшла
І засвітила всю долину.
Всю нашу славну Україну
З колін цим сяйвом підняла.
Його шануємо ми дар
І пам’ятаємо понині
Бо кожен знає, що Кобзар
Був справжнім сином України.
Немає гіршої недолі,
Ніж у славетного борця,–
Дитинство, юність у неволі.
Тяжке життя було в митця.
О, як беріг він Україну:
Роздолля, степ – це диво з див.
В лиху, сумну, тяжку годину
Він все одно її любив.
Великий геній наш Кобзар
Уславив рідне наше слово.
Чистішим стала, ніж янтар,
Криштальнішою наша мова.
Для неї був він рідним батьком
Її прославив на весь світ.
Залишив нам, своїм нащадкам,
В віках безсмертний заповіт.
Напевно вічно будуть жити
Його слова на небосхилі.
Завжди ми будемо ходити
На канівську святу могилу.
Пам ят Шевченка
© Copyright: Натали Арте, 2010
Свидетельство о публикации №110041708434
Свидетельство о публикации №110041708434
Рецензии
"Чужому научайтесь,
А свого не цурайтесь!"
Молодець! Наталка!
З повагою:
Зиновий Маль 17.04.2010 22:08 • Заявить о нарушении
А свого не цурайтесь!"
Молодець! Наталка!
З повагою:
Зиновий Маль 17.04.2010 22:08 • Заявить о нарушении
Приємно, що Вам сподобався вірш! Відверто кажучи я писала його на замовлення і не сподівалась, що може щось вийти...
Дякую!
Наталія!
Натали Арте 18.04.2010 01:04 Заявить о нарушении
Дякую!
Наталія!
Натали Арте 18.04.2010 01:04 Заявить о нарушении