І знову ранок душить спокій,
І на світанку твоя тінь,
Як тихий, ніжний, теплий промінь
Кохань, думок і божевіль.
І знову сонця павутиння
Будує розпорядок дня,
А я стою серед рутини
Ночей, розмов і забуття.
Та ще останній подих ночі
Ловлю за крайчики зірок.
І ще востаннє прийти хочу,
Куди приходять лише вдвох.
Ранок
© Copyright: Сатива, 2010
Свидетельство о публикации №110041700789
Свидетельство о публикации №110041700789
Рецензии