Невтримно хочу знову побачитись з тобою
Нехай це буде дощ, чи сонце світить нам,
Нехай це буде кава і близька розмова
Про те: хто ж ми? Чому нам добре вдвох..!?
В одній руці – осіння парасолька
А іншою – охоплюю твою
В руці рука – романтика стареньких
Що ж – романтичніше сьогодні не бува…
Не лінії для втечі – бар’єри для здолання
Відкриюся тобі – стану знов малим
Знову йду відверто в надії поцілунку
Калатає у серці – «Привіт. – я твій. Прийми…»
Не варто і шукати скарбів хвалених Сходу
Лиш варто зазирнути у погляді твоїм
Твоя жіноча скромність рум’янить свіжі щоки
Цей танець невідомий. Це танець таємниць.
Позволь сказати в слові, - що в музиці лунає:
Інтригу відчуваю – бурхливу, як ріка.
Я очі закриваю і образ знову бачу
Чого раніш не було – тепер даруєш ти…
Невтримно...
© Copyright: Максим Сукач, 2010
Свидетельство о публикации №110041705002
Свидетельство о публикации №110041705002
Рецензии