Понесли до дверей люди хлопчика.
Його рани тяжкі кровоточили.
Ми дивились туди і німіли -
нас чекало війни горнило.
Чиясь зірка погасла рано.
Чиєсь серце з туги зів'яне...
Чи побачу тебе, моя люба?
Мені холод війни диха в груди.
Вже далеко моя домівка,
а зі мною землі частинка,
а мій шлях серед чорних згарищ,
а я, може, живим зостанусь!
Вiйна
© Copyright: Валерий Линник, 2010
Свидетельство о публикации №110041607702
Свидетельство о публикации №110041607702
Рецензии