Сьогодні трагедія забрала наш сміх
І сльози котяться по обличчі у всіх,
Люди були неначе примари
А небо окутали радіоактивні хмари.
Ніби проснувся страшний дракон
І нас всіх поглинув у пекельний вогонь,
Не цінуючи наше життя
Міняючи наше щасливе буття.
Горе і нещастя прийшли цієї днини
Яке не обминуло жодної людини,
Ми розплачуємося за помилки чужі
Які хотіли приховати владні мужі.
Полин Чорнобиля надовго лишив рану в серці
Яка потривожить не одне ще покоління
Сповна заплатили за своє творіння,
Але ми найшли в собі сили дальше жити
Щоб пам’ятати героїв і любити.
Чорнобиль
© Copyright: Юра Кушнир, 2010
Свидетельство о публикации №110041504710
Свидетельство о публикации №110041504710
Рецензии